Пролог

Я люблю хвостики. Світ - прекрасний, тому що у ньому є хвостики. Я знаю це відтоді, коли став достатньо дорослим, щоб зрозуміти це.

Сонце для мене - це не яскрава кругла річ у небі, а зачіска, що відбиває його сяйво.

Було б перебільшенням сказати, що вони – це світ для мене, хоча... ні, це не перебільшення. У будь-якому випадку, хвостики грають таку важливу роль для мене, що ніщо не зможе їх замінити.

Короче кажучи, хвостики – це два кінські хвости, що зав'язані по боках голови. Вони виглядають краще, якщо волосся довге, але й коротке волосся, зібране в маленькі пучки, також миле і є простою жіночою зачіскою. Існує широкий ряд варіацій, і в цьому заховані безкінечні можливості.

Гадаю, що у більшості читачів після цього пояснення вже з'явилося якесь уявлення, навіть якщо вони не чули цього слова раніше. Але хвостики, здається, є ознакою дитячості по всьому світу.

Дівчата у підлітковому віці зазвичай хочуть показати всім, що вони дорослішають, тож вони відкидують все дитяче і все, через що вони почуваються невпевнено. На жаль, хвостики є одною з таких речей. Вони обтяжують, тому їх відкидають у процесі дорослішання.

І дорослі жінки, які гарно виглядають з хвостиками, є рідкісним явищем. Хлопцям не варто безпричинно просити у них такого, бо це зробить їх ще більшими дурниками та роздратує близьких їм людей. Отак хвостики залишаються позаду вас, коли ви виростаєте.

Це нормально. Це звичайний спосіб життя. Але для мене це не так.

Я не знаю, чи мені слід це назвати палким бажанням чи нездатністю відпустити, але що старшим та дорослішим я стаю, то більш безнадійно інтенсивним стає це почуття.

Коли навколо мене багато людей, я підсвідомо шукаю хвостики. Програмне забезпечення для редагування зображень у моїй голові досягло такого рівня, що воно миттєво додає шар з хвостиками лише за одне натиснення клавіші. Це вже підсвідомо, тож таке не турбує мене, але й досі хвостики складають більшу частину мого життя.

...Ну, я говорив про хвостики знову і знову. У такий момент розмови, навіть люди, які, здавалося, стануть гарними друзями, починали згадувати про інші справи, які їм слід зробити та швидко зникали. Завжди було так.

Хай там як, та я не вагаюся. І зовсім не шкодую. Я хочу жити в світі, де зможу жити, люблячи те, що люблю. Мені не подобається ідея намагатися змінити свої смаки, чи брехати про те, що тобі подобається, бо це непопулярне.

І це ще більше розчаровує.

Я обожнюю хвостики настільки сильно, але оскільки я хлопець, то не можу мати хвостиків. Навіть якщо за багато років я відрощу волосся, доки нарешті не зможу його зав'язувати, це вже не буде хвостиками.

Все, що у мене є - це серце, яке любить хвостики. Може я і не зможу зрозуміти хвостики у їх справжньому сенсі.

Тому я бажаю, щоб це серце прийняло форму. Я хочу, щоб мої почуття, моє серце були справжніми. Я хочу, щоб вони з'явилися переді мною.

Я знаю, що це повинні бути мої досконалі хвостики.

Якщо це станеться, як чудово ж буде.

Я завжди, завжди мріяв про це.

До дня, коли зустрів її...